зателіпати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | зателіпа́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зателіпа́ймо | |
2 особа | зателіпа́й | зателіпа́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зателіпа́ю | зателіпа́ємо, зателіпа́єм |
2 особа | зателіпа́єш | зателіпа́єте |
3 особа | зателіпа́є | зателіпа́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зателіпа́в | зателіпа́ли |
жін.р. | зателіпа́ла | |
сер.р. | зателіпа́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зателіпа́вши |