зателепуватий 1 значення

-1-
прикметник
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зателе́пуватий зателе́пувата зателе́пувате зателе́пуваті
родовий зателе́пуватого зателе́пуватої зателе́пуватого зателе́пуватих
давальний зателе́пуватому зателе́пуватій зателе́пуватому зателе́пуватим
знахідний зателе́пуватий, зателе́пуватого зателе́пувату зателе́пувате зателе́пуваті, зателе́пуватих
орудний зателе́пуватим зателе́пуватою зателе́пуватим зателе́пуватими
місцевий на/у зателе́пуватому, зателе́пуватім на/у зателе́пуватій на/у зателе́пуватому, зателе́пуватім на/у зателе́пуватих