затаврувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив затаврува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   затавру́ймо
2 особа затавру́й затавру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа затавру́ю затавру́ємо, затавру́єм
2 особа затавру́єш затавру́єте
3 особа затавру́є затавру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. затаврува́в затаврува́ли
жін.р. затаврува́ла
сер.р. затаврува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
затавро́ваний
Безособова форма
затавро́вано
Дієприслівник
затаврува́вши