затаврувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | затаврува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | затавру́ймо | |
2 особа | затавру́й | затавру́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | затавру́ю | затавру́ємо, затавру́єм |
2 особа | затавру́єш | затавру́єте |
3 особа | затавру́є | затавру́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | затаврува́в | затаврува́ли |
жін.р. | затаврува́ла | |
сер.р. | затаврува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
затавро́ваний | ||
Безособова форма | ||
затавро́вано | ||
Дієприслівник | ||
затаврува́вши |