застібувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | засті́бувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | засті́буймо | |
2 особа | засті́буй | засті́буйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засті́буватиму | засті́буватимемо, засті́буватимем |
2 особа | засті́буватимеш | засті́буватимете |
3 особа | засті́буватиме | засті́буватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засті́бую | засті́буємо, засті́буєм |
2 особа | засті́буєш | засті́буєте |
3 особа | засті́бує | засті́бують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
засті́буючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | засті́бував | засті́бували |
жін. р. | засті́бувала | |
сер. р. | засті́бувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
засті́бувавши |