-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив засті́бувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   засті́буймо
2 особа засті́буй засті́буйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа засті́буватиму засті́буватимемо, засті́буватимем
2 особа засті́буватимеш засті́буватимете
3 особа засті́буватиме засті́буватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа засті́бую засті́буємо, засті́буєм
2 особа засті́буєш засті́буєте
3 особа засті́бує засті́бують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
засті́буючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. засті́бував засті́бували
жін. р. засті́бувала
сер. р. засті́бувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
засті́бувавши

Словник синонімів

ЗАСТІБА́ТИ (одяг, взуття за допомогою гапликів, ґудзиків, кнопок і т. ін.), ЗАСТІ́БУВАТИрідше, ЗАЩІПА́ТИрідше, ЗАЩІБА́ТИрідко, ЗАЩІ́БУВАТИрідко. - Док.: застебну́ти, застібну́ти, защепну́ти, защебну́ти. Він переступав з ноги на ногу і то розстібав свою тужурку, то похапцем застібав її на всі ґудзики (Ю. Шовкопляс); Пані стояла, защіпаючи собі рукавички (Олена Пчілка); Похнюплений, він ненормально повільно защібав на собі халат (Ірина Вільде).