застигаючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний застига́ючий застига́юча застига́юче застига́ючі
родовий застига́ючого застига́ючої застига́ючого застига́ючих
давальний застига́ючому застига́ючій застига́ючому застига́ючим
знахідний застига́ючий, застига́ючого застига́ючу застига́юче застига́ючі, застига́ючих
орудний застига́ючим застига́ючою застига́ючим застига́ючими
місцевий на/у застига́ючому, застига́ючім на/у застига́ючій на/у застига́ючому, застига́ючім на/у застига́ючих