-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив застеріга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   застеріга́ймо
2 особа застеріга́й застеріга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа застеріга́тиму застеріга́тимемо, застеріга́тимем
2 особа застеріга́тимеш застеріга́тимете
3 особа застеріга́тиме застеріга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа застеріга́ю застеріга́ємо, застеріга́єм
2 особа застеріга́єш застеріга́єте
3 особа застеріга́є застеріга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
застеріга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. застеріга́в застеріга́ли
жін. р. застеріга́ла
сер. р. застеріга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
застеріга́вши

Словник синонімів

ПОПЕРЕДЖА́ТИ[ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ] (наперед, заздалегідь повідомляти про щось), СПОВІЩА́ТИ, ЗАСТЕРІГА́ТИ, ОСТЕРІГА́ТИ, ПЕРЕСТЕРІГА́ТИ (звич. щодо небажаних наслідків чогось). - Док.: попере́дити, сповісти́ти, застерегти́, остерегти́, перестерегти́. Недаремно ж його попереджали, щоб припильнував за сержантом (А. Дімаров); - Поки ще не вийшли - попереджую всіх, що в мене, коли хто відступить у бою хоч на крок, тому вже смерть (О. Гончар); Ви сповіщаєте, що прибудете у Полтаву у піст (Панас Мирний); Виряджаючи Юрка до Тули, Рогулиха з неприхованою тривогою застерігала на всяк випадок: - Ти ж, сину, будь обережний на слові (Ф. Малицький); Першим порухом Олени було бігти, попередити, захистити, але не побігла й не остерегла (Ірина Вільде); [Зосим:] Я сиджу й нічого не знаю. То чого мене не перестерегли? (М. Куліш).