застановлений 2 значення
-1-
дієприкметник
(захаращений) [розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | застано́влений | застано́влена | застано́влене | застано́влені |
родовий | застано́вленого | застано́вленої | застано́вленого | застано́влених |
давальний | застано́вленому | застано́вленій | застано́вленому | застано́вленим |
знахідний | застано́влений | застано́влену | застано́влене | застано́влені |
орудний | застано́вленим | застано́вленою | застано́вленим | застано́вленими |
місцевий | на/у застано́вленому, застано́вленім | на/у застано́вленій | на/у застано́вленому, застано́вленім | на/у застано́влених |
-2-
дієприкметник
(віддаваний в заставу) [розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | застано́влений | застано́влена | застано́влене | застано́влені |
родовий | застано́вленого | застано́вленої | застано́вленого | застано́влених |
давальний | застано́вленому | застано́вленій | застано́вленому | застано́вленим |
знахідний | застано́влений | застано́влену | застано́влене | застано́влені |
орудний | застано́вленим | застано́вленою | застано́вленим | застано́вленими |
місцевий | на/у застано́вленому, застано́вленім | на/у застано́вленій | на/у застано́вленому, застано́вленім | на/у застано́влених |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | застано́влений | застано́влена | застано́влене | застано́влені |
родовий | застано́вленого | застано́вленої | застано́вленого | застано́влених |
давальний | застано́вленому | застано́вленій | застано́вленому | застано́вленим |
знахідний | застано́влений | застано́влену | застано́влене | застано́влені |
орудний | застано́вленим | застано́вленою | застано́вленим | застано́вленими |
місцевий | на/у застано́вленому, застано́вленім | на/у застано́вленій | на/у застано́вленому, застано́вленім | на/у застано́влених |