-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заспереча́тися, заспереча́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заспереча́ймося, заспереча́ймось
2 особа заспереча́йся, заспереча́йсь заспереча́йтеся, заспереча́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заспереча́юся, заспереча́юсь заспереча́ємося, заспереча́ємось, заспереча́ємся
2 особа заспереча́єшся заспереча́єтеся, заспереча́єтесь
3 особа заспереча́ється заспереча́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заспереча́вся, заспереча́всь заспереча́лися, заспереча́лись
жін.р. заспереча́лася, заспереча́лась
сер.р. заспереча́лося, заспереча́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заспереча́вшись

Словник синонімів

ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ (почати сперечатися), ЗАСПО́РИТИ, ЗАСПО́РИТИСЯрозм., ЗАЗМАГА́ТИСЯрозм.Сядуть [діди] бувало коло Кривенкового куреня, розгомоняться або, мріючи про щось, засперечаються (Д. Бедзик); Дехто з давніх хліборобів і заспорить з Мироном (Панас Мирний); Вони хутко заспорились про щось, звертались не раз і до Насті, вона їм відповідала (Леся Українка); Ми зазмагались непомітно, Розмова бурно потекла (П. Грабовський).