засмішити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | засміши́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | засміші́мо, засміші́м | |
2 особа | засміши́ | засміші́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засмішу́ | засмішимо́, засміши́м |
2 особа | засміши́ш | засмішите́ |
3 особа | засміши́ть | засміша́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | засміши́в | засміши́ли |
жін.р. | засміши́ла | |
сер.р. | засміши́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
засміши́вши |