-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив засміши́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   засміші́мо, засміші́м
2 особа засміши́ засміші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа засмішу́ засмішимо́, засміши́м
2 особа засміши́ш засмішите́
3 особа засміши́ть засміша́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. засміши́в засміши́ли
жін.р. засміши́ла
сер.р. засміши́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
засміши́вши

Словник синонімів

РОЗСМІШИ́ТИ (викликати сміх, примусити сміятися), НАСМІШИ́ТИ, ЗАСМІШИ́ТИ розм. (довести сміхом до знемоги). Коли Келембет, порушуючи встановлену звичку, назвав його Іваном Петровичем, - той скорчив таке обличчя, що розсмішив самого Василя (Ю. Яновський); Не розглядівши, кажуть, броду, Не лізь прожогом перший в воду, Бо щоб не насмішить людей (І. Котляревський).