-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заслі́плювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заслі́плюймо
2 особа заслі́плюй заслі́плюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заслі́плюватиму заслі́плюватимемо, заслі́плюватимем
2 особа заслі́плюватимеш заслі́плюватимете
3 особа заслі́плюватиме заслі́плюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заслі́плюю заслі́плюємо, заслі́плюєм
2 особа заслі́плюєш заслі́плюєте
3 особа заслі́плює заслі́плюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заслі́плюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заслі́плював заслі́плювали
жін. р. заслі́плювала
сер. р. заслі́плювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заслі́плюваний
Безособова форма
заслі́плювано
Дієприслівник
заслі́плювавши

Словник синонімів

СЛІПИ́ТИ (про яскраве світло чого-небудь - заважати добре бачити), ЗАСЛІ́ПЛЮВАТИ, ЗАСЛІПЛЯ́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИрідше. - Док.: засліпи́ти, осліпи́ти. Хоч сонце сліпить, але я бачу, що ми таки пливемо (М. Коцюбинський); Гостя сліплять вогні електричні (С. Олійник); То робиться зовсім темно - це літак входить у грозову хмару, то яскрава блискавка засліплює очі (О. Іваненко); Сонце засліпило його, зробило на мить зовсім невидющим (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

заслі́плювати / засліпи́ти о́чі чиї, кому. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити, правильно сприймати і оцінювати дійсність. Що затьмарює їм душу, що засліплює очі? Те саме, що й до війни. Якийсь дефект виховання і стилю нашого життя. Холод формалізму (О. Довженко); Але Роман не зрозумів [Петра]. Гнів очі хлопця засліпив, гірку, важку образу відчув він. Холод у душі ліг каменем зневіри (П. Дорошко).