засліпити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | засліпи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | засліпі́мо, засліпі́м | |
2 особа | засліпи́ | засліпі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засліплю́ | заслі́пимо, заслі́пим |
2 особа | заслі́пиш | заслі́пите |
3 особа | заслі́пить | заслі́плять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | засліпи́в | засліпи́ли |
жін.р. | засліпи́ла | |
сер.р. | засліпи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
заслі́плений | ||
Безособова форма | ||
заслі́плено | ||
Дієприслівник | ||
засліпи́вши |