заслідити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив засліди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   засліді́мо, засліді́м
2 особа засліди́ засліді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа засліджу́ заслідимо́, засліди́м
2 особа засліди́ш заслідите́
3 особа засліди́ть заслідя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. засліди́в засліди́ли
жін.р. засліди́ла
сер.р. засліди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заслі́джений
Безособова форма
заслі́джено
Дієприслівник
засліди́вши