заслідити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | засліди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | засліді́мо, засліді́м | |
2 особа | засліди́ | засліді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засліджу́ | заслідимо́, засліди́м |
2 особа | засліди́ш | заслідите́ |
3 особа | засліди́ть | заслідя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | засліди́в | засліди́ли |
жін.р. | засліди́ла | |
сер.р. | засліди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
заслі́джений | ||
Безособова форма | ||
заслі́джено | ||
Дієприслівник | ||
засліди́вши |