-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заскрипі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заскрипі́мо, заскрипі́м
2 особа заскрипи́ заскрипі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заскриплю́ заскрипимо́, заскрипи́м
2 особа заскрипи́ш заскрипите́
3 особа заскрипи́ть заскрипля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заскрипі́в заскрипі́ли
жін.р. заскрипі́ла
сер.р. заскрипі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заскрипі́вши

Словник фразеологізмів

скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. А сам аж зубами скреготав [князь], що міг так забутися (І. Франко); Не скрипи зубами, Не лютуй, вороже, Марні твої мрії — Нас не переможеш! (Укр.. пісні); Трохименко скрегонув з люті зубами (Григорій Косинка); — Сховай пістолет і забирайся геть! — скрегонув зубами Брайко (П. Загребельний); Ти скрегнув зубами і стис кулака: — А це що? (А. Головко); В пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів: “Ну, стій. Розправлюсь я з тобою, проклятий пане! Буде бій!” (В. Сосюра); В нього зануртувалося всередині, він скрипнув зубами і стис щелепи, що його боляче шпигонуло в скроні (Григорій Тютюнник).