заскочений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заско́чений заско́чена заско́чене заско́чені
родовий заско́ченого заско́ченої заско́ченого заско́чених
давальний заско́ченому заско́ченій заско́ченому заско́ченим
знахідний заско́чений, заско́ченого заско́чену заско́чене заско́чені, заско́чених
орудний заско́ченим заско́ченою заско́ченим заско́ченими
місцевий на/у заско́ченому, заско́ченім на/у заско́ченій на/у заско́ченому, заско́ченім на/у заско́чених