-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заска́кувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | заска́куймо |
2 особа | заска́куй | заска́куйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | заска́куватиму | заска́куватимемо, заска́куватимем |
2 особа | заска́куватимеш | заска́куватимете |
3 особа | заска́куватиме | заска́куватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | заска́кую | заска́куємо, заска́куєм |
2 особа | заска́куєш | заска́куєте |
3 особа | заска́кує | заска́кують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
заска́куючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | заска́кував | заска́кували |
жін. р. | заска́кувала |
сер. р. | заска́кувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
заска́кувавши |
Словник синонімів
ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. (задовольняти чиїсь смаки, вимоги); ПРИСЛУГО́ВУВАТИ кому, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ кому, ПРИСЛУ́ГУВАТИ кому, ПРИСЛУ́ЖУВАТИСЯ кому і без додатка, УПАДА́ТИ біля (коло) кого, ОБВИВА́ТИСЯ біля (коло, навколо) кого, рідше, УВИВА́ТИСЯ [ВВИВА́ТИСЯ] біля (коло, навколо) кого, розм., ТУПЦЮВА́ТИ біля (коло) кого, розм., ТУ́ПЦЯТИ біля (коло) кого, розм., НАДСКА́КУВАТИ біля (коло) кого, розм., ЗАСКА́КУВАТИ біля (коло) кого, діал. (улесливо запобігаючи перед ким-небудь, задовольняти всі бажання, примхи); ВОЗИ́ТИСЯ з ким, розм., НОСИ́ТИСЯ з ким, розм., ПА́НЬКАТИСЯ з ким., розм., ЦЯ́ЦЬКАТИСЯ з< ким, розм., МАНІ́ЖИТИСЯ з ким, розм., ПА́НЬКАТИ коло кого, кому, заст. (потурати всім примхам). - Док.: догоди́ти, угоди́ти [вгоди́ти], приподо́битися, потра́фити, потра́пити, прислужи́ти, прислужи́тися. Трохи ніяково було йому за свою запобігливість.., але, зрештою, така красуня перед вами, хіба ж не варта вона того, щоб за нею упадати, годити їй в усьому (О. Гончар); Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Палив [Юрішко] панам груби, прислужувався, приподоблювався, не одно витерпів (Г. Хоткевич); Знав Агапіт, що християнство.. виникло, щоб потрафляти й догоджати старим, знищеним, знесиленим людям (П. Загребельний); [Бруклі:] Тії пані завжди химерують, усе їм не потрапиш (Леся Українка); Насипає [Віталик] з банки перед Тонею мідій.., сам їх розлущує і подає дівчині, подає трохи аж недбало, щоб вона не зазналась, не подумала, що він так уже біля неї упадає та прислуговує (О. Гончар); Батько, як хміль коло верби, коло неї обвивався (Грицько Григоренко); Тітка Ястшембського увивалась коло панни Броніслави з усієї сили (І. Нечуй-Левицький); Край стола сидить Мотря.., а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї (А. Кримський); - Це вони так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті(І. Нечуй-Левицький); Коли мав [Онуфрій] у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього.., раз по раз промовляючи: - Прошу їсти (О. Кобилянська); Він заскакував коло Бориса, запрошував його кілька разів до себе додому, хоч в душі погорджував ним (І. Франко); Малі діти возилися з нею без кінця, робили їй ляльок, вирізали з паперу квіти (О. Іваненко); - Спасибі, що хати не мина [становий]. - Ще б не минав, як ви з ним отак носитесь та годите йому, неначе тій болячці! (Панас Мирний); Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); Посадовить [Левко] її на санки, тільки не біля себе, а на самім задку, - з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть (М. Стельмах); Так будем панькати всі коло нього, Що справді здасться сам собі він паном (П. Куліш). - Пор. підлабу́знюватися.
ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАСКА́КУВАТИ розм., ЗАЛІТА́ТИ розм., ЗАНИ́КУВАТИ діал. - Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. День у день, вечір у вечір заходить він до своїх родичів; з тобою поговорить, дітей приголубить; хоч на годинку забіжить і твою душу наче сонцем освітить (П. Куліш); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня,.. господарів уже не заставав (П. Кочура); Після монастиря медвинці з тиждень прожили в тривожних нахололих лісах, зрідка по ночах заскакуючи в село (М. Стельмах); - Нікого тут нема?.. - Зараз - ані лялечки! Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса.. для коней взяти (М. Стельмах). - Пор. вбіга́ти, 1. відві́дувати, наві́датися.
ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ [ВЛЕ́ЩУВАТИ] перех., УЛЕЩА́ТИ [ВЛЕЩА́ТИ] перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ до кого і без додатка, ЗАСКА́КУВАТИ коло (біля) кого, діал. - Док.: полести́ти, улести́ти [влести́ти], підлести́ти, підлести́тися, заско́чити. - Одначе цінує [панич Гаркушу], тримає на виду... - Б-бо ти в нас г-голова, - заїкаючись, лестить Гаркуші Гнат Рябий (О. Гончар); Повернувшись до школи, я почав улещувати Федора Даниловича. - Кажуть, у вас голос хороший, Федоре Даниловичу (Ю. Збанацький); Язиком його влещає, в серці іншу думку має (Словник Б. Грінченка); - Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (І. Франко); Господар і господиня заскакували коло нього, даючи йому до пізнання, що властиво на його приїзд ждали всі (І. Франко).