-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заска́кувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заска́куймо
2 особа заска́куй заска́куйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заска́куватиму заска́куватимемо, заска́куватимем
2 особа заска́куватимеш заска́куватимете
3 особа заска́куватиме заска́куватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заска́кую заска́куємо, заска́куєм
2 особа заска́куєш заска́куєте
3 особа заска́кує заска́кують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заска́куючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заска́кував заска́кували
жін. р. заска́кувала
сер. р. заска́кувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заска́кувавши

Словник синонімів

ГОДИ́ТИкому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИкому,ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯкому і без додатка, діал.,ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯкому і без додатка, діал.;ПОТРАФЛЯ́ТИкому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИкому, розм. (задовольняти чиїсь смаки, вимоги); ПРИСЛУГО́ВУВАТИкому, ПРИСЛУ́ЖУВАТИкому,ПРИСЛУ́ГУВАТИкому,ПРИСЛУ́ЖУВАТИСЯкому і без додатка,УПАДА́ТИбіля (коло) кого,ОБВИВА́ТИСЯбіля (коло, навколо) кого, рідше, УВИВА́ТИСЯ[ВВИВА́ТИСЯ]біля (коло, навколо) кого, розм., ТУПЦЮВА́ТИбіля (коло) кого, розм.,ТУ́ПЦЯТИбіля (коло) кого, розм.,НАДСКА́КУВАТИбіля (коло) кого, розм.,ЗАСКА́КУВАТИбіля (коло) кого, діал. (улесливо запобігаючи перед ким-небудь, задовольняти всі бажання, примхи); ВОЗИ́ТИСЯз ким, розм., НОСИ́ТИСЯз ким, розм., ПА́НЬКАТИСЯз ким., розм., ЦЯ́ЦЬКАТИСЯз< ким, розм.,МАНІ́ЖИТИСЯз ким, розм.,ПА́НЬКАТИколо кого, кому, заст. (потурати всім примхам). - Док.: догоди́ти, угоди́ти[вгоди́ти], приподо́битися, потра́фити, потра́пити, прислужи́ти, прислужи́тися. Трохи ніяково було йому за свою запобігливість.., але, зрештою, така красуня перед вами, хіба ж не варта вона того, щоб за нею упадати, годити їй в усьому (О. Гончар); Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Палив [Юрішко] панам груби, прислужувався, приподоблювався, не одно витерпів (Г. Хоткевич); Знав Агапіт, що християнство.. виникло, щоб потрафляти й догоджати старим, знищеним, знесиленим людям (П. Загребельний); [Бруклі:] Тії пані завжди химерують, усе їм не потрапиш (Леся Українка); Насипає [Віталик] з банки перед Тонею мідій.., сам їх розлущує і подає дівчині, подає трохи аж недбало, щоб вона не зазналась, не подумала, що він так уже біля неї упадає та прислуговує (О. Гончар); Батько, як хміль коло верби, коло неї обвивався (Грицько Григоренко); Тітка Ястшембського увивалась коло панни Броніслави з усієї сили (І. Нечуй-Левицький); Край стола сидить Мотря.., а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї (А. Кримський); - Це вони так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті(І. Нечуй-Левицький); Коли мав [Онуфрій] у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього.., раз по раз промовляючи: - Прошу їсти (О. Кобилянська); Він заскакував коло Бориса, запрошував його кілька разів до себе додому, хоч в душі погорджував ним (І. Франко); Малі діти возилися з нею без кінця, робили їй ляльок, вирізали з паперу квіти (О. Іваненко); - Спасибі, що хати не мина [становий]. - Ще б не минав, як ви з ним отак носитесь та годите йому, неначе тій болячці! (Панас Мирний); Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); Посадовить [Левко] їїна санки, тільки не біля себе, а на самім задку, - з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть (М. Стельмах); Так будем панькати всі коло нього, Що справді здасться сам собі він паном (П. Куліш). - Пор. підлабу́знюватися.
ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИрозм., ЗАВЕРТА́ТИрозм., ЗАСКА́КУВАТИрозм., ЗАЛІТА́ТИрозм., ЗАНИ́КУВАТИдіал. - Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. День у день, вечір у вечір заходить він до своїх родичів; з тобою поговорить, дітей приголубить; хоч на годинку забіжить і твою душу наче сонцем освітить (П. Куліш); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня,.. господарів уже не заставав (П. Кочура); Після монастиря медвинці з тиждень прожили в тривожних нахололих лісах, зрідка по ночах заскакуючи в село (М. Стельмах); - Нікого тут нема?.. - Зараз - ані лялечки! Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса.. для коней взяти (М. Стельмах). - Пор. вбіга́ти, 1. відві́дувати, наві́датися.
ЛЕСТИ́ТИкому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИперех.,УЛЕ́ЩУВАТИ[ВЛЕ́ЩУВАТИ]перех.,УЛЕЩА́ТИ[ВЛЕЩА́ТИ]перех.,ПІДЛЕ́ЩУВАТИперех.,ПІДЛЕЩА́ТИперех.,ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ до кого і без додатка,ЗАСКА́КУВАТИколо (біля) кого, діал. - Док.: полести́ти, улести́ти[влести́ти], підлести́ти, підлести́тися, заско́чити. - Одначе цінує [панич Гаркушу], тримає на виду... - Б-бо ти в нас г-голова, - заїкаючись, лестить Гаркуші Гнат Рябий (О. Гончар); Повернувшись до школи, я почав улещувати Федора Даниловича. - Кажуть, у вас голос хороший, Федоре Даниловичу (Ю. Збанацький); Язиком його влещає, в серці іншу думку має (Словник Б. Грінченка); - Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (І. Франко); Господар і господиня заскакували коло нього, даючи йому до пізнання, що властиво на його приїзд ждали всі (І. Франко).