заселювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | засе́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | засе́люймо | |
2 особа | засе́люй | засе́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засе́люватиму | засе́люватимемо, засе́люватимем |
2 особа | засе́люватимеш | засе́люватимете |
3 особа | засе́люватиме | засе́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засе́люю | засе́люємо, засе́люєм |
2 особа | засе́люєш | засе́люєте |
3 особа | засе́лює | засе́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
засе́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | засе́лював | засе́лювали |
жін. р. | засе́лювала | |
сер. р. | засе́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
засе́люваний | ||
Безособова форма | ||
засе́лювано | ||
Дієприслівник | ||
засе́лювавши |