-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив засе́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   засе́люймо
2 особа засе́люй засе́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа засе́люватиму засе́люватимемо, засе́люватимем
2 особа засе́люватимеш засе́люватимете
3 особа засе́люватиме засе́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа засе́люю засе́люємо, засе́люєм
2 особа засе́люєш засе́люєте
3 особа засе́лює засе́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
засе́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. засе́лював засе́лювали
жін. р. засе́лювала
сер. р. засе́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
засе́люваний
Безособова форма
засе́лювано
Дієприслівник
засе́лювавши

Словник синонімів

ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИрідко, ОСЕ́ЛЮВАТИрідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИрідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИрідко, ОСА́ДЖУВАТИзаст., ОСАДЖА́ТИзаст. - Док.: засели́ти, насели́ти, колонізува́ти, осели́ти, залю́днити, осади́ти. Єремія привіз з собою шляхтичів.. й звелів їм правити маєтностями і заселяти осадами порожні степи (І. Нечуй-Левицький); Є сторона - Гесперійською греки її прозивають.. Люд енотрійський її оселив (М. Зеров); Засніжені простори Чукотки такі безнадійно пустельні, що їх мимоволі залюднюєш хоч в уяві (П. Загребельний); Ой осадив він три села людей: Ой одне село старими людьми, а друге село парубойками [парубками], А третє село дівчинойками [дівчатами] (дума).