-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив засві́тлювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   засві́тлюймо
2 особа засві́тлюй засві́тлюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа засві́тлюватиму засві́тлюватимемо, засві́тлюватимем
2 особа засві́тлюватимеш засві́тлюватимете
3 особа засві́тлюватиме засві́тлюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа засві́тлюю засві́тлюємо, засві́тлюєм
2 особа засві́тлюєш засві́тлюєте
3 особа засві́тлює засві́тлюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
засві́тлюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. засві́тлював засві́тлювали
жін. р. засві́тлювала
сер. р. засві́тлювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
засві́тлюваний
Безособова форма
засві́тлювано
Дієприслівник
засві́тлювавши

Словник синонімів

ЗАСВІ́ЧУВАТИ (запалювати що-небудь, щоб викликати світіння), СВІТИ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, ЗАСВІ́ТЛЮВАТИрідше, РОЗСВІ́ЧУВАТИрозм. - Док.: засвіти́ти, запали́ти, розсвіти́ти. Нарешті вона засвічує каганчик, тремтячою рукою ставить на припічок (Григорій Тютюнник); В неділю або в свято Роман світив свічки, засвічував лампадку (І. Нечуй-Левицький); Калина запалювала лампу, перевіряла синові зошити (В. Козаченко); По Волзі, засвітлюючи білі та червоні ліхтарі сигналів, пробирався старий бакенщик (О. Ільченко); [Адам:] Прошу вас, дуже прошу, не розсвічуйте світла... боюсь... (Мирослав Ірчан).