засвідчитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | засві́дчитися, засві́дчитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | засві́дчмося, засві́дчмось, засві́дчімося, засві́дчімось, засві́дчімся | |
2 особа | засві́дчся, засві́дчися, засві́дчись | засві́дчтеся, засві́дчтесь, засві́дчіться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засві́дчуся, засві́дчусь | засві́дчимося, засві́дчимось, засві́дчимся |
2 особа | засві́дчишся | засві́дчитеся, засві́дчитесь |
3 особа | засві́дчиться | засві́дчаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | засві́дчився, засві́дчивсь | засві́дчилися, засві́дчились |
жін.р. | засві́дчилася, засві́дчилась | |
сер.р. | засві́дчилося, засві́дчилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
засві́дчившись |