засвяткувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | засвяткува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | засвятку́ймо | |
2 особа | засвятку́й | засвятку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | засвятку́ю | засвятку́ємо, засвятку́єм |
2 особа | засвятку́єш | засвятку́єте |
3 особа | засвятку́є | засвятку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | засвяткува́в | засвяткува́ли |
жін.р. | засвяткува́ла | |
сер.р. | засвяткува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
засвяткува́вши |