-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | засво́ювати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | засво́юймо |
2 особа | засво́юй | засво́юйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | засво́юватиму | засво́юватимемо, засво́юватимем |
2 особа | засво́юватимеш | засво́юватимете |
3 особа | засво́юватиме | засво́юватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | засво́юю | засво́юємо, засво́юєм |
2 особа | засво́юєш | засво́юєте |
3 особа | засво́ює | засво́юють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
засво́юючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | засво́ював | засво́ювали |
жін. р. | засво́ювала |
сер. р. | засво́ювало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
засво́юваний |
Безособова форма |
засво́ювано |
Дієприслівник |
засво́ювавши |
Словник синонімів
ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. (подолавши значні труднощі). - Недок.: засво́ювати, осво́ювати, опано́вувати, оволодіва́ти, осяга́ти, поглина́ти, поду́жувати, побо́рювати, перебо́рювати, оси́лювати. Учитель порадив, як нам треба повторювати те, що вже вивчено, як краще засвоїти правила (О. Донченко); Ми повинні.. освоїти всі досягнення попередніх епох для кіно як мистецтва синтетичного (О. Довженко); Ігор Пантелійович сам заходився вчити Діну, допомагаючи їй опанувати нескладні функції рахівника (Л. Дмитерко); Чудово оволодівши мовою, він з захопленням прочитав поему "Садді Іскендерій" великого Навої (І. Ле); Школу закінчила [Ліна] ось із медаллю, опанувавши програмні науки, але всім єством вона прагне осягнути ще одну науку, може, найглибшу науку про те, як жити людині (О. Гончар); Він осилював її [науку] з усією пристрастю своєї впертої натури (С. Чорнобривець). - Пор. 2. вивча́ти, 1. зрозумі́ти.