-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний засва́таний засва́тана засва́тане засва́тані
родовий засва́таного засва́таної засва́таного засва́таних
давальний засва́таному засва́таній засва́таному засва́таним
знахідний засва́таного, засва́таний засва́тану засва́тане засва́таних, засва́тані
орудний засва́таним засва́таною засва́таним засва́таними
місцевий на/у засва́таному, засва́танім на/у засва́таній на/у засва́таному, засва́танім на/у засва́таних

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) засва́тана ді́вка (ді́вка на виданні́), зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. 1. Ніяково, несміливо, сором’язливо. — Товаришу П’ятниця, чому ж ти стоїш наче засватана дівка? (В. Кучер); Чого стоїш мов дівка на виданні? Соломія мовчки подавала чоловікові кулики (І. Цюпа).

2. Гордо, піднесено, з почуттям власної гідності. Данилко почував себе мов засватана дівка, він брав уже по-справжньому участь у страйку (П. Панч).

як (мов, ні́би і т. ін.) засва́таний. Несміливий, сором’язливий, нерішучий або такий, що трохи пишається. — І вже до Калинки, який все ще стояв, голий до пояса: — Чого стоїш як засватаний? Гарячку ще хочеш схопити? (А. Дімаров).