зарюмсаний 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зарю́мсаний зарю́мсана зарю́мсане зарю́мсані
родовий зарю́мсаного зарю́мсаної зарю́мсаного зарю́мсаних
давальний зарю́мсаному зарю́мсаній зарю́мсаному зарю́мсаним
знахідний зарю́мсаний, зарю́мсаного зарю́мсану зарю́мсане зарю́мсані, зарю́мсаних
орудний зарю́мсаним зарю́мсаною зарю́мсаним зарю́мсаними
місцевий на/у зарю́мсаному, зарю́мсанім на/у зарю́мсаній на/у зарю́мсаному, зарю́мсанім на/у зарю́мсаних

Словник синонімів

ЗАПЛА́КАНИЙ (про очі, обличчя - із слідами сліз, змочений сльозами; про людину - розпухлий, почервонілий від плачу), СПЛА́КАНИЙрозм.,НАПЛА́КАНИЙрозм.,ЗАРЮ́МСАНИЙрозм.,ЗАРЮ́МАНИЙрозм.Регіна відкрила заплакане обличчя і своїми великими мокрими очима поглянула на Владка (І. Франко); Неня свічку у руці придержувала і сплаканими очима потакувала, що баба буде гинути (Марко Черемшина); Сіла [Мар’яна], схлипуючи, на віз. Підвела голову, обвела очима садок, оселю, немов хотіла всю її вбрати в свої темні,наплакані очі (С. Васильченко); Ївга тулить до себе зарюмсане лице Катерини, заспокоює її (І. Волошин); Чорнобривий угрин чи хорват.. тяг кудись огрядну молодичку, розхристану, зарюману (О. Ільченко).