заручний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зару́чний зару́чна зару́чне зару́чні
родовий зару́чного зару́чної зару́чного зару́чних
давальний зару́чному зару́чній зару́чному зару́чним
знахідний зару́чний, зару́чного зару́чну зару́чне зару́чні, зару́чних
орудний зару́чним зару́чною зару́чним зару́чними
місцевий на/у зару́чному, зару́чнім на/у зару́чній на/у зару́чному, зару́чнім на/у зару́чних