-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зарум’я́нюватися, зарум’я́нюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зарум’я́нюймося, зарум’я́нюймось
2 особа зарум’я́нюйся, зарум’я́нюйсь зарум’я́нюйтеся, зарум’я́нюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зарум’я́нюватимуся, зарум’я́нюватимусь зарум’я́нюватимемося, зарум’я́нюватимемось, зарум’я́нюватимемся
2 особа зарум’я́нюватимешся зарум’я́нюватиметеся, зарум’я́нюватиметесь
3 особа зарум’я́нюватиметься зарум’я́нюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зарум’я́нююся, зарум’я́нююсь зарум’я́нюємося, зарум’я́нюємось, зарум’я́нюємся
2 особа зарум’я́нюєшся зарум’я́нюєтеся, зарум’я́нюєтесь
3 особа зарум’я́нюється зарум’я́нюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зарум’я́нюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зарум’я́нювався, зарум’я́нювавсь зарум’я́нювалися, зарум’я́нювались
жін. р. зарум’я́нювалася, зарум’я́нювалась
сер. р. зарум’я́нювалося, зарум’я́нювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зарум’я́нювавшись

Словник синонімів

ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки - почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ’Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ’ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ’ЯНІ́ТИ, ПОРУМ’Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ’ЯНІ́ТИпідсил.,СПЛОМЕНІ́ТИпоет.,ЗАПАЛЕНІ́ТИпідсил.,ЗАПАЛЕНІ́ТИСЯпідсил.,ЗАПАШІ́ТИпідсил.,СПАЛАХНУ́ТИпідсил., СКРАСНІ́ТИрозм., ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯдіал.,ПОЧЕРВОНІ́ТИСЯрідко. - Недок.: шарі́тися, шарі́ти, зарум’я́нюватися, червоні́тися, червоні́ти, палені́ти, спала́хувати, спала́хкуватирозм.Вона зніяковіла, зашарілася і від того стала ще привабливішою (С. Журахович); [Данило:] Як увійшла в хату Килина, як глянув прикажчик на неї, то так і зашарів, мов жаром всього його поняло! (М. Кропивницький); Скочивши з коня й хапаючись, він розчервонівсь. Делікатний рум’янець виступив на білих щоках (І. Нечуй-Левицький); Мого брата мовби хто окропом попарив, так зачервонівся, та й утік із хати (Ю. Федькович); Настя нашвидку скінчила роботу, витерла об хвартух руки, вийняла лист... Лице спалахнуло, зачервоніло, як огонь (С. Васильченко); При останніх спалахах вечірньої зірниці Кручинський побачив, як бліде лице її зажеврілось (Д. Бедзик); Нимидора заговорила про рушники, про весілля, схаменулась і почервоніла, як польова маківка (І. Нечуй-Левицький); І хлопець, що досі сумний був, тепер аж іскріє од щастя, а дівчина жвава, що сміливо досі дивилась, - тепер зчервоніла і вкрила своє засоромлене личко серпанком (Дніпрова Чайка); Михайлик, скраснівши, мов жарина, скам’янів (О. Ільченко); Софія зчервонілась, і сльози стали їй в очах (Леся Українка). - Пор. 1. розчервоні́тися, 1. рум’я́нитися.
РУМ’Я́НИТИСЯ (покриватися рум’янцем), РУМ’ЯНІ́ТИ, ЧЕРВОНІ́ТИ, РОЖЕВІ́ТИ, РУМ’ЯНІ́ТИСЯ, ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, РОЗРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, ШАРІ́ТИ, ШАРІ́ТИСЯ, НАРУМ’Я́НЮВАТИСЯ. - Док.: зарум’я́нитися, порум’я́нитися, зарум’яні́ти, порум’яні́ти, почервоні́ти, зачервоні́ти, зачервоні́тися, порожеві́ти, зарожеві́ти, зарожеві́тися, розрум’я́нитися, зашарі́тися, нарум’я́нитися. Молода жінка йде вздовж цеху. Лице її рум’яниться (П. Автомонов); Вигорнутий на припічок жар немилосердно пече, і Рогулиха рум’яніє, як шістнадцятилітня дівчина (Ф. Малицький); Тут я вперше звів очі на тебе, і ти під моїм поглядом тихо-тихо почала червоніти (Леся Українка); Поступово пульс у нього почав відновлюватись, порожевіли щоки, і Орлюк розплющив очі (О. Довженко); Рум’яніючись, як вишня від сонця, стрічала його Мільця (І. Франко); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г. Хоткевич); - Якщо можливо, то прошу мене звільнити від цього, - викидає з себе Мотря і зарум’янюється вся (Ірина Вільде); Оксана ще спить. Круглі тугі щічки розрум’янилися, як свіжі пелюстки троянди (І. Рябокляч); Параска шаріє вся, аж горить (І. Чендей); Дівча шарілося, закривалося рукавом (Г. Хоткевич); Зачервоніє твій вид, як калина (Я. Щоголів); Встала Орися ні смутна, ні весела, іде до панотця в світлицю, зачервонілась, як та квіточка (П. Куліш); Його сухорляве обличчя зарожевіло в пітьмі (Ю. Бедзик); Від свіжого вітру її обличчя зарожевілось (М. Ю. Тарновський); Енея очі запалали, Уста од гніву задрижали, Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський).
ЧЕРВОНІ́ТИ (ставати червоним, червонішим), ЧЕРВОНІ́ТИСЯрозм.; ЧЕРВОНІ́ШАТИ (ставати червонішим); ЧЕРВОНИ́ТИСЯ (ставати червоним); КРОВ’ЯНІ́ТИрозм., КРИВА́ВИТИСЯрозм.; МАЛИНОВІ́ТИрозм.; МАКОВІ́ТИрозм.; ПОЛУМ’ЯНІ́ТИ[ПОЛУМЕНІ́ТИ], ПАЛЕНІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИСЯ, ПЛОМЕНІ́ТИрозм., ПОЛОМЕНІ́ТИрозм., ПЛОМЕНИ́ТИСЯ[ПЛОМЕНІ́ТИСЯ]розм., ПАЛІ́ТИдіал.; ПАШІ́ТИрозм. (про тіло, обличчя); РОЗЖЕ́ВРЮВАТИСЯ, РОЖЕВІ́ТИ, РУМ’Я́НИТИСЯ, РУМ’Я́НІТИ, ЗАРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, ЗАГОРЯ́ТИСЯ, ШАРІ́ТИ, ШАРІ́ТИСЯ. - Док.: почервоні́ти, почервоні́тися, розчервоні́тися, почервоні́шати, сполум’яні́ти, запалені́ти, запалені́тися, запаші́ти, розже́врітися, заже́врітися, порожеві́ти, порум’яні́ти, зарум’яні́ти, зарум’я́нитися, порум’я́нитися. Край неба викотилась, ніби з моря випливла, блискуча вранішня зоря, а за нею почало червоніти небо (І. Нечуй-Левицький); У них червонішали знову щоки, блиском бралися очі (Остап Вишня); Шелестіть, чоботи, шелестіть! .. Ви червонились, як мідь, на румунських суглинках (О. Гончар); Заходило сонце. Багровіло небо, кривавились поля (Ю. Збанацький); Сонце клало жовті смуги на різнотрав’я. Випростувалась парость, малиновіли стрункі тіла сосон (А. Крижанівський); Полум’янів захід. Красиво заходило сонце (Я. Гримайло); Трава жовтіє, паленіє (І. Франко); Починала пломеніти лісова груша (О. Донченко); Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум’янцем (А. Шиян); За вікном розжеврюється ранок (Я. Мамонтов); Марійка побачила, як бинт на лобі в хлопця почав повільно рожевіти (О. Донченко); На сковороді апетитно шкварчало сало, рум’янилась порізана кружальцями картопля (С. Добровольський); Земля усміхається, радо приймає ту ласку [сонця] і вся рум’яніє в західному сяйві (Дніпрова Чайка); Зарум’янився Дніпро, злегка повитий свіжим серпанковим туманцем: сходило сонце (О. Гончар); Тільки побачив титан, що земля починає шаріти І що ріжки у щербатого місяця зблідлі щезають, Бистрим наказує Горам, Щоб коней вони запрягали (М. Зеров); Мінилася рання зоря, мов рубін, Шарілося море від сонця вітання (Леся Українка). - Пор. багряні́ти, 1. черво́ний.