-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зарубцьо́вуватися, зарубцьо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зарубцьо́вуватиметься зарубцьо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зарубцьо́вується зарубцьо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зарубцьо́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зарубцьо́вувався, зарубцьо́вувавсь зарубцьо́вувалися, зарубцьо́вувались
жін. р. зарубцьо́вувалася, зарубцьо́вувалась
сер. р. зарубцьо́вувалося, зарубцьо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зарубцьо́вувавшись

Словник синонімів

ГО́ЇТИСЯ (про пошкодження на тілі - виліковуватися), ЗАГО́ЮВАТИСЯ, ЗАЖИВА́ТИ, ЗГО́ЮВАТИСЯдіал.;ПІДЖИВА́ТИрозм.,ПРИСИХА́ТИрозм. (про початок гоєння рани);ПІДГО́ЮВАТИСЯ (трохи, частково); ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ (заростати шкірою); РУБЦЮВА́ТИСЯ, ЗАРУБЦЬО́ВУВАТИСЯ (утворюючи рубець). - Док.: заго́їтися, зажи́ти, піджи́ти, присо́хнути, присхну́ти, підго́їтися, затягти́ся, затягну́тися, зарубцюва́тися. Грицькова рана гоїлась погано (Б. Грінченко); Прекрасне здоров’я мав лейтенант. І рана його швидко загоювалась (М. Стельмах); - Дуже вас прошу, - благав поранений, - не женіть мене звідси в санвзвод... Воно тутзаживе... Загоїться. Присохне... (О. Гончар); [Василь:] Тату!.. Візьміть батога, сполосуйте мене, щоб повік синяки не згоювалися, легше мені буде!.. (М. Кропивницький); Загнибідиха.. Христі наробила масті і клала до пальця, щоб скоріше підживало (Панас Мирний); Артем з ранку до ночі теж працював в економії. Нарівні з іншими через руку не міг (хоч і підгоювалась, але орудувати нею ще боляче було) (А. Головко); - Позаживали твої рани? - Затягаються (О. Гончар); Остап поправлявся. Гарячка згодом спала, рана швидко затягувалась (М. Коцюбинський); Рана в плечі ще непокоїла. Вона то зарубцьовувалась, то знову відкривалася (В. Козаченко).