зарубуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зару́буватися, зару́буватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | зару́буватиметься | зару́буватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | зару́бується | зару́буються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зару́буючись* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зару́бувався, зару́бувавсь | зару́бувалися, зару́бувались |
жін. р. | зару́бувалася, зару́бувалась | |
сер. р. | зару́бувалося, зару́бувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зару́бувавшись |