зарнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зарну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зарні́мо, зарні́м | |
2 особа | зарни́ | зарні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зарну́ | зарнемо́, зарне́м |
2 особа | зарне́ш | зарнете́ |
3 особа | зарне́ | зарну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зарну́в | зарну́ли |
жін.р. | зарну́ла | |
сер.р. | зарну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зарну́вши |