заректи 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заректи́ | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заречі́мо, заречі́м | |
2 особа | заречи́ | заречі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заречу́ | заречемо́, зарече́м |
2 особа | зарече́ш | заречете́ |
3 особа | зарече́ | заречу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зарі́к | зарекли́ |
жін.р. | зарекла́ | |
сер.р. | зарекло́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зарі́кши |