-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зара́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зара́дьмо
2 особа зара́дь зара́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зара́джу зара́димо, зара́дим
2 особа зара́диш зара́дите
3 особа зара́дить зара́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зара́див зара́дили
жін.р. зара́дила
сер.р. зара́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зара́дивши

Словник синонімів

ДОПОМАГА́ТИкому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИкого, ПІДДЕ́РЖУВАТИкого, ЗАРА́ДЖУВАТИкого, кому, ПІДМАГА́ТИрозм., ПІДПОМАГА́ТИрозм., СПОМАГА́ТИкого, розм., ЗАПОМАГА́ТИкому, заст. кого, розм., ПІДПИРА́ТИкого, розм., ПІДСОБЛЯ́ТИрозм., ПОСОБЛЯ́ТИрозм., ПІДПРЯГА́ТИСЯдо кого, розм., ПІДСТРАХО́ВУВАТИкого, розм., ПОГОДЖА́ТИрозм., ЗАРЯТО́ВУВАТИкого, розм., УСТАВЛЯ́ТИСЯ[ВСТАВЛЯ́ТИСЯ]за ким, за кого, діал.; ПРОТЕГУВА́ТИкому, рідко кого, ДОБРОДІЯ́ТИрозм., ФАВОРИЗУВА́ТИкого, книжн. (бути чиїмсь покровителем); ВИРУЧА́ТИкого, БУ́ТИ У ПРИГО́ДІ[СТАВА́ТИ У ПРИГО́ДІ]розм. (у тяжкій роботі, за складних обставин); ШЕ́ФСТВУВАТИнад ким (систематично). - Док.: допомогти́, помогти́, посприя́ти, підтри́мати, підде́ржати, зара́дити, зара́ятирозм. пора́ятидіал. підмогти́, підпомогти́, спомогти́, запомогти́, підпе́рти, підсоби́ти, пособи́ти, підпрягти́ся, підстрахува́ти, погоди́ти, зарятува́ти, забогара́дитизаст. уста́витися[вста́витися], ви́ручити, ста́ти у приго́ді, послужи́ти. [Пашкевич:] Наш обов’язок йому допомогти. Треба підтримати його (О. Довженко); Як його молодому серцю хотілося б хоч чимось допомогти людям; але чим він міг їм пособити, коли і самому з восьми років довелося проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (М. Стельмах); Гарне село. Людитут усі товариські, дуже опришкам сприяють (Г. Хоткевич); - То золото, а не Іван. Він того й батька піддержує добре: коли не десяточку, то дві та й подасть йому (А. Тесленко); Якщо люди зарадять Антонові, то він не залишиться у боргу (С. Чорнобривець); Підмогти можна, особливо коли просять (Ю. Смолич); Підпомагав [Максим], заохочував утомлених (І. Франко); Хлопців треба ще довгий час спомагати, доки вийдуть на людей і будуть мати свій кусник хліба (О. Кобилянська); Гарно тобі там - і гаразд, дочко: а погано - уже ж я нічим не запоможу (Панас Мирний); - В подружжі треба підпирати одне одного (А. Хорунжий); Коли виїжджали на Беєву гору і бики ступали повільніше, він заметушився.. - Підсобляйте. Чого плентаєтесь, мов сонні? (Григорій Тютюнник); Підстраховуючи молодшого колегу, так само приготувався [асистент] в разі чого затиснути артерію (Ю. Шовкопляс); Погодив тоді Бог козакам надрать у своїх ворогів усячини (П. Куліш); [Андрій:] Та й добрячий же робітник з Логвина, прямо за двох молотить! ..Та щоб такого не зарятувати, щоб такому не допомогти? (М. Кропивницький); Хома патронував малого телефоніста і де тільки міг - протегував йому (О. Гончар); Стала також [Ядзя] виручати маму в господарці, наглядала за порядками в покою (Н. Кобринська); Як тільки коли і чим я можу стати Вам у пригоді - уклінно прошу розлічати на мою послугу (М. Коцюбинський); - Може, коли побачиш Катрю мою, може, буде нездужати, боліти, - послужи їй, серце, не покинь! (Марко Вовчок); [Бережна:] Ми давно чекаємо [професора]. Адже його клініка шефствує над нашою лікарнею (С. Голованівський).

Словник фразеологізмів

помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра).

помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра).

помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра).