-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | запізнава́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | запізнава́ймо |
2 особа | запізнава́й | запізнава́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | запізнава́тиму | запізнава́тимемо, запізнава́тимем |
2 особа | запізнава́тимеш | запізнава́тимете |
3 особа | запізнава́тиме | запізнава́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | запізнаю́ | запізнаємо́, запізнає́м |
2 особа | запізнає́ш | запізнаєте́ |
3 особа | запізнає́ | запізнаю́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
запізнаючи́ |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | запізнава́в | запізнава́ли |
жін. р. | запізнава́ла |
сер. р. | запізнава́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
запізнава́вши |
Словник синонімів
ЗНАЙО́МИТИСЯ (заводити знайомство з ким-небудь), СПІЗНАВА́ТИСЯ, ПІЗНАВА́ТИСЯ, СПІЗНАВА́ТИ перев. док., ЗАПІЗНАВА́ТИСЯ розм., ЗАПІЗНАВА́ТИ розм., ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИСЯ розм., РОЗПІЗНАВА́ТИСЯ рідко, ЗНАКО́МИТИСЯ рідко, ЗІЗНАВА́ТИСЯ діал., ЗАЗНАВА́ТИСЯ діал. - Док.: познайо́митися, спізна́тися, пізна́тися, спізна́ти, запізна́тися, запізна́ти, зазнайо́митися, розпізна́тися, познако́митися, зізна́тися, зазна́тися. - Кого я бачу!.. Хлопці, батько Боженко, командир Таращанського полку. Хто не знайомий - знайомтесь (О. Довженко); Спізнався з панночкою полковий лікар та й почав щодня вчащати (Марко Вовчок); - Я запізнався з ними, може, перед трьома місяцями. Деякі приходили до Опеньковець до читальні, а з декотрими запізнався в місті (Лесь Мартович); В його ж я запізнав Людвіга Кубу, теж чеха, що спеціально студіював українську народну музику (В. Самійленко); Коли ж він ближче зазнайомився з Гнатом Яворським, той виявився таким же простим, як усі робітники (С. Чорнобривець); Ми з нашими сусідами - румунами, болгарами, чехами.. розпізнались гаразд (П. Інгульський); Однієї неділі Воздвиженський, надівши суконний сіртук, пішов знакомитись до професорів (І. Нечуй-Левицький); Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав - незручно. Ми тільки-но зізналися (О. Досвітній); Лушня встряв у шинки. Там він зазнався з Матнею і Пацюком (Панас Мирний).