-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив запряга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   запряга́ймо
2 особа запряга́й запряга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа запряга́тиму запряга́тимемо, запряга́тимем
2 особа запряга́тимеш запряга́тимете
3 особа запряга́тиме запряга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа запряга́ю запряга́ємо, запряга́єм
2 особа запряга́єш запряга́єте
3 особа запряга́є запряга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
запряга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. запряга́в запряга́ли
жін. р. запряга́ла
сер. р. запряга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
запряга́вши

Словник фразеологізмів

запрягти́ / запряга́ти в [тяжке́] ярмо́ кого. Поневолити, примусити працювати на себе. Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський); [Дяк:] Горить душа помститись на ляхах за наш скривджений народ: запрягли в тяжке ярмо нашого козака, одібрали усе, а тепереньки відбирають і дідівську віру (М. Лазорський); Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе [Україну] в ярмо?! (Л. Костенко); Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко).

запрягти́ / запряга́ти в [тяжке́] ярмо́ кого. Поневолити, примусити працювати на себе. Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський); [Дяк:] Горить душа помститись на ляхах за наш скривджений народ: запрягли в тяжке ярмо нашого козака, одібрали усе, а тепереньки відбирають і дідівську віру (М. Лазорський); Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе [Україну] в ярмо?! (Л. Костенко); Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко).