заприязнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заприязни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заприязні́мо, заприязні́м
2 особа заприязни́ заприязні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заприязню́ заприязнимо́, заприязни́м
2 особа заприязни́ш заприязните́
3 особа заприязни́ть заприязня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заприязни́в заприязни́ли
жін.р. заприязни́ла
сер.р. заприязни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заприязни́вши