-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заприсягну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заприсягні́мо, заприсягні́м
2 особа заприсягни́ заприсягні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заприсягну́ заприсягнемо́, заприсягне́м
2 особа заприсягне́ш заприсягнете́
3 особа заприсягне́ заприсягну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заприсягну́в заприсягну́ли
жін.р. заприсягну́ла
сер.р. заприсягну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заприсягну́вши

Словник синонімів

ПРИСЯГА́ТИСЯ (твердо обіцяти здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою), ПРИСЯГА́ТИ, КЛЯ́СТИ́СЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИСЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИрідше, ЗАКЛИНА́ТИСЯрозм.,ШЛЮБУВА́ТИдіал. - Док.: присягти́ся[присягну́тися], присягти́[присягну́ти], покля́сти́ся, заприсягти́ся[заприсягну́тися], заприсягти́[заприсягну́ти], закля́сти́ся. Чим, власне, я завинив? Я ж не присягався нікому! Хіба не маю я права чинити так, як вважаю за потрібне?! (В. Врублевський); [Анна:] В мене є чоловік, шлюбний. Я йому присягала і йому додержу віри (І. Франко); Клявся [Юріштан] перед усіма голосно на образ, що приведе Марусяка зв’язаним до Ясенева (Г. Хоткевич); Вона тільки що слухала копитана, як він божився, заприсягався, що дуже-дуже любить і без неї вмре, так вже певно озьме її за себе (Г. Квітка-Основ’яненко); [Домаха:] Я, дивлячись прямо на Бога, заприсягну, що супроти вас ніколи й думки лихої не мала, а ви мене пекли (М. Кропивницький); [Лісовик:] Дядько Левзаклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Леся Українка); Геть хотіла я, геть до нього, до мого єдиного приятеля, якому я при престолі шлюбувала любов і вірність (О. Кобилянська).