-1-
іменник чоловічого роду
(дуже міцна горілка) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний запри́дух запри́духи
родовий запри́духу запри́духів
давальний запри́духу, запри́духові запри́духам
знахідний запри́дух запри́духи
орудний запри́духом запри́духами
місцевий на/у запри́духу на/у запри́духах
кличний запри́духу* запри́духи*

Словник синонімів

ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́розм., ЗІ́ЛЛЯрозм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙірон.,ВЕСЕЛУ́ХАжарт.,АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИжарт., ГРІ́ШНА ВОДА́жарт., ЖИВИ́ЦЯжарт., СКЛЯНИ́Й БОГжарт., ОЧИ́ЩЕНАзаст.,ПІ́ННАзаст.,ШНАПСрозм., заст., ГОРІ́ВКАдіал.,ТРУ́НОКдіал.,ПАЛЕ́НКАдіал.,ШУМІ́ВКАдіал.,САБАШІ́ВКАдіал.,СІРКО́діал.; СТА́РКА, ВИ́СТОЯНКА (витримана); СОРОКАГРА́ДУСНА (міцністю 40о); ЗАПРИ́ДУХрозм. (дуже міцна); ОКОВИ́ТАзаст.,ОКОВИ́ТКАзаст. (високого ґатунку, жарт. про звичайну горілку); СИВУ́ХА (недостатньо очищена, розм. про звичайну горілку); ЧИКИЛДИ́ХАрозм., заст. (низької якості); САМОГО́Н, САМОГО́НКАрозм.,ХАНЖА́розм., ДИ́МКАрозм. (кустарного виробництва); ПЕРВА́К (одержана на початку відгону); МОНОПО́ЛЬКАзаст., КАЗЕ́НКАзаст. (державна горілка, що продавалася у спеціальних винних крамницях); ВАРЕНУ́ХА, ВАРЕ́НА (зварена з медом і сушеними фруктами та ягодами); ЗАПІКА́НКА, ЗАПІКА́НА (заправлена прянощами й витримана в гарячій печі); МОКРУ́ХА (настояна на ягодах, травах); КАЛИ́НІ́ВКА (настояна на калині); ПОЛИНІ́ВКАрозм., ПОЛИ́ННАрозм. (настояна на полину); ГОРОБИ́НІВКА, ГОРОБИ́НОВА (настояна на горобині); КАЛГАНІ́ВКА, КАЛГАНО́ВА, КАЛГА́ННА, КАЛГА́НКАрозм. (настояна на калгані); ПЕРЦІ́ВКА, ПЕРЧАКІ́ВКА, ПЕРЧИКО́ВА (настояна на перці); ТЮТЮНКО́ВА (настояна на тютюні); ЛИМО́НІВКА, ЦИТРИ́НІВКА (настояна на лимонних шкірках); СПОТИ́КАЧ, СПОТИКА́ЙЛОрозм. (настояна на мускатному горісі та прянощах); ЗУБРІ́ВКА (настояна на траві зубрівці);СЛИВ’Я́НКА, СЛИВОВИ́ЦЯдіал.,СЛИВНИ́Кдіал. (виготовлена зі слив). Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить (прислів’я); Стара дістала з мисника недопиту пляшку гіркої, обережно налила келишок і поставила перед чоловіком (І. Кириленко); Коли Карналеві казали, що один з провідних конструкторів, на жаль, не байдужий до зеленого змія, академік просто відмовився обговорювати поведінку конструктора (П. Загребельний); - Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде. - А грішна вода буде? - питає сусід (Ю. Яновський); [Микола:] Одно мене ще в світі держить - отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (І. Франко); Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський); [Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (М. Кропивницький); Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); Винесла [Рахіра] ..фляшку з горівкою. - Тепер напийся! - прошептала вдоволено й підсунула йому під рот трунок (О. Кобилянська); Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір’я, п’яний від щастя і доброї кварти паленки (В. Кучер); Як сьорбнули тої сабашівки, то вони забули і про рай (пісня); - А вам, отець диякон? Наливочки! - припрохує Загнибіда. - Ет! свинячого пійла! - гукнув той. - Сірка! мені - сірка! .. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко (Панас Мирний); Палій випив повний келих старки і крякнув. - У! та й міцна ж гаспидська! от запридух! (Д. Мордовець); - Ану, стара! Подавай нам сорокаградусної - зап’єм згоду... (Д. Бузько); Три кварти не простої горілки - оковити узяла (дума); На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (М. Коцюбинський); Куркулі пекли й смажили, варили самогон (С. Воскрекасенко); Підіпригора тягнеться рукою до варенухи, але Погиба силоміць забирає пляшку від нього: - Хіба це козацьке діло пити бабське питво? Нам оковиту треба! - з фасоном наливає самогонку в склянки (М. Стельмах); Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки (А. Шиян); Гірко плакала тоді і заливалася монополькою на поминках з суботи до понеділка вся Одеса (Ю. Смолич); - Може, є капуста чи огірок. Я принісшкалик казенки. Закусити чимсь... (А. Іщук); Лилась [на весіллі] слив’янка, Варенуха, спотикайло.. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка (М. Макаровський); Друзі радісно метушилися, розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду (З. Тулуб); Цілий тиждень музики грали [на весіллі], ноги не спочивали, варена та запікана річкою лилася (Панас Мирний); [Хома:] Аби було по чарці та чим закусити мокруху (М. Старицький); Запрошує [дядина] в свою господу,.. Швиденько достає полинну (В. Мисик); Обідать він було не сяде без горілки, А в празник піднесе і чарку калганівки (Є. Гребінка); Пан писар давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Г. Квітка-Основ’яненко); Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій, Та дать калганної скажи твоїй Одарці (П. Гулак-Артемовський); І кубками пили слив’янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку (І. Котляревський); Дід налив собі добру чарку перцівки (Ю. Збанацький); Настя Певна хазяйнувала спритно та швидко, наливала кому горілки,.. кому тютюнкової, кому перчаківки (О. Ільченко); Пили пунші і спотикач, Варену варили (Л. Глібов); Левицький дістав пляшку з рештками зубрівки (З. Тулуб); Стара.. виносила надвір білий графин прозорої й пекучої, як спирт, слив’янки і.. частувала дужих хлопців (І. Рябокляч).