-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив запрацюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   запрацю́ймо
2 особа запрацю́й запрацю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа запрацю́ю запрацю́ємо, запрацю́єм
2 особа запрацю́єш запрацю́єте
3 особа запрацю́є запрацю́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. запрацюва́в запрацюва́ли
жін.р. запрацюва́ла
сер.р. запрацюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
запрацьо́ваний
Безособова форма
запрацьо́вано
Дієприслівник
запрацюва́вши

Словник синонімів

ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ[ВРОБЛЯ́ТИ]розм.,ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИрідко;ПРИРОБЛЯ́ТИ[ПРИРО́БЛЮВАТИ], ПІДРОБЛЯ́ТИ[ПІДРО́БЛЮВАТИ] (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ, БРА́ТИ (перев. на руки). - Док.: зароби́ти, уроби́ти[вроби́ти], запрацюва́ти, прироби́ти, підроби́ти, отри́мати, оде́ржати. - Доярки тепер добре заробляють, не те, що раніше (Є. Гуцало); Спочив би на старість. Сини і онуки Вробили б на хліб і до хліба доволі (А. Малишко); Він.. чесно запрацював ті гроші, він потом обливався шість повних літ, спину не розгинав... (Мирослав Ірчан); Паськам в’язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (К. Гордієнко); І ти ростеш поміж сиріток, і вже одержуєш платню, і носиш матері (В. Сосюра); - Та дівчина, що у мене була, п’ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний).