-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив запога́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   запога́ньмо
2 особа запога́нь запога́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа запога́ню запога́нимо, запога́ним
2 особа запога́ниш запога́ните
3 особа запога́нить запога́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. запога́нив запога́нили
жін.р. запога́нила
сер.р. запога́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
запога́нений
Безособова форма
запога́нено
Дієприслівник
запога́нивши

Словник синонімів

ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір’я, посуд і под. вмістище чи місце - зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИпідсил. розм., СПОГА́НИТИпідсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИпідсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИпідсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИпідсил. розм., СПАСКУ́ДИТИпідсил. розм., ВИ́ПАСКУДИТИпідсил. розм., ЗАГИ́ДИТИпідсил. розм., ЗГИ́ДИТИпідсил. розм.; ЗАСМІТИ́ТИ, ЗАТОПТА́ТИ, ЗАЧО́ВГАТИрозм. (перев. про підлогу). - Недок.: брудни́ти, забру́днювати, пога́нити, запога́нювати, спога́нювати, па́костити, паску́дити, запаску́джувати, обпаску́джувати, ги́дити, заги́джувати, засмі́чувати, зато́птувати, зачо́вгувати. Забруднити водоймища промисловими відходами; Німецькі фашисти вже вдерлися в сонячну Україну, вони топчуть наші лани... Вони вже ось простягають руки до нашого горла, запоганили хати, тепер хочуть запоганити душі (П. Панч); Як рвонулась на дніпрові кручі Ненависна підла німчура, Рушники подерла на онучі, Береги споганила Дніпра (А. Турчинська); - Я не люблю твоїх батюшок: вони прості, тільки мені поміст запаскудять чоботищами (І. Нечуй-Левицький); Кабінет був не потрібний "культурним європейцям", вони його брутально загидили (І. Ле); [Куць:] Пропасниця їх досі б’є за те, що озеро коноплями згидили (Леся Українка).
ОСКВЕРНИ́ТИ (порушити чистоту, святість чого-небудь; поставитися до чогось високого, святого неналежним чином, принизливо), НАРУГА́ТИСЯз чого, над чим,ПОГЛУМИ́ТИСЯз чого, над чим,ОПОГА́НИТИ, СПОГА́НИТИрозм.,ЗАПОГА́НИТИрозм.,ОМЕРЗИ́ТИзаст. - Недок.: оскверня́ти, скверни́тикнижн., застглуми́тися, опога́нювати, спога́нювати, пога́нити, запога́нювати, плюга́витирідко. [Ярослав:] Де буде мир! І Богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру (І. Кочерга); - Що вам думати про мою наругу, коли наругавсь лихий мій ворог над честю й славою козацькою? Пропадай шабля, пропадай і голова!Прощай, безщасна Україно! - і кинув об землю свою шаблю (П. Куліш); - ..Ти сором мій, ти опоганила наше чесне ім’я Лемішок... (І. Нечуй-Левицький); Дійшла чутка, що поглумилися над могилами наших моряків у Норвегії (В. Логвиненко); Усе злочинний вік споганив: шлюб, сім’ю... Посіяв всюди він мерзоту і трутизну (М. Зеров); Люде, род лукавий, Господнюю святую славу Розтлили - і чужим богам Пожерли жертви, омерзили І Пресвятого, горе вам! (Т. Шевченко).