запоганений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний запога́нений запога́нена запога́нене запога́нені
родовий запога́неного запога́неної запога́неного запога́нених
давальний запога́неному запога́неній запога́неному запога́неним
знахідний запога́нений запога́нену запога́нене запога́нені
орудний запога́неним запога́неною запога́неним запога́неними
місцевий на/у запога́неному, запога́ненім на/у запога́неній на/у запога́неному, запога́ненім на/у запога́нених

Словник синонімів

БРУДНИ́Й (про приміщення, подвір’я, посуд і под. місце або вмістище - у якому є бруд, покидьки, сміття і т. ін.); ЗАПОГА́НЕНИЙрозм.,ЗАГИ́ДЖЕНИЙрозм.,ЗАПА́КОЩЕНИЙрозм.,ЗАПАСКУ́ДЖЕНИЙрозм. (забруднений перев. чимось поганим, гидким); ЗАСМІ́ЧЕНИЙ (про приміщення, подвір’я і под. місце - з наявністю сміття чи чогось непотрібного); НЕЧИ́СТИЙ (як менш категоричне, пом’якшене позначення цієї ознаки). За цих кілька днів марного очікування в брудному закутку товарної станції жінка ще дужче розхворілась (М. Стельмах); Сірі брудні мури - загиджені, заплямані, холодні - стискали його з усіх боків (Б. Грінченко); Поповз [Бурмака] поміж смердючими брудними чобітьми по запаскудженій підлозі (П. Загребельний).