-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заплямо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заплямо́вуймо
2 особа заплямо́вуй заплямо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заплямо́вуватиму заплямо́вуватимемо, заплямо́вуватимем
2 особа заплямо́вуватимеш заплямо́вуватимете
3 особа заплямо́вуватиме заплямо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заплямо́вую заплямо́вуємо, заплямо́вуєм
2 особа заплямо́вуєш заплямо́вуєте
3 особа заплямо́вує заплямо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заплямо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заплямо́вував заплямо́вували
жін. р. заплямо́вувала
сер. р. заплямо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заплямо́вувавши

Словник синонімів

ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім’я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ[ОБПОГА́НЮВАТИ], ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ, ОЧОРНЯ́ТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ПЛЯМИ́ТИ, БРУДНИ́ТИ, ЗАБРУ́ДНЮВАТИ, ПОРО́ЧИТИ, ОПОРО́ЧУВАТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИпідсил.,ПЛЮГА́ВИТИпідсил.,БЕЗСЛА́ВИТИрідше,ОБЕЗСЛА́ВЛЮВАТИрідше,ОСЛА́ВЛЮВАТИрідше,ОСЛАВЛЯ́ТИрідше,ОСОРОМЛЯ́ТИрідше,ОБЕЗЧЕ́ЩУВАТИрідше,ЗАПЛЯМО́ВУВАТИрідше,ОСКВЕРНЯ́ТИкнижн.,СПОГА́НЮВАТИрозм.,ПАСКУ́ДИТИрозм.,ОПАСКУ́ДЖУВАТИпідсил. розм.,ГИ́ДИТИпідсил. розм.,КАЛЯ́ТИрозм.,ГАБЗУВА́ТИдіал. - Док.: зганьби́ти[ізганьби́ти], поганьби́ти, оганьби́ти, збезче́стити, знече́стити, знесла́вити, осоро́мити, посоро́мити, скомпрометува́ти, опога́нити[обпога́нити], зчорни́ти, очорни́ти, сплямува́ти, сплями́ти, забрудни́ти, опоро́чити, спаплю́жити, сплюга́вити, обезсла́вити, осла́вити, осоро́мити, обезче́стити, заплямува́ти, заплями́ти, оскверни́ти, спога́нити, опаску́дити, покаля́ти, осору́житидіал.Третю зміну, третій день У пивній стирчить [Петро], як пень. Погляда на всіх по-барськи Та ганьбить ім’я шахтарське (С. Олійник); [Ганна:] Краще зложити голову в бою, ніж безчестити її (З. Мороз); - Не знеславлю зброї нашої козацької, не посоромлю роду нашого (Н. Рибак); - Не бійся, серденько, не осоромлю ні тебе, ні себе (Ганна Барвінок); - Я не хочу більш компрометувати ваш чесний дім своєю присутністю (П. Колесник); - Одна паршива овечка усю отару поганить (прислів’я); - Ти сором мій, ти опоганила наше чесне ім’я (І. Нечуй-Левицький); [Кузьма:] А ви його в газету подали, очорнили на всю область (В. Кучер); Гордитися треба званням тракториста і ніколи не плямувати його честі (І. Цюпа); - Ти не повинна забувати, що не маєш ніякого права плямити свій клас (О. Донченко); Народ любить, високо цінує [твори Панаса Мирного]... і нікому не дозволить їх бруднити (В. Козаченко); Актриса не почувала за собою ніякої вини. Адже вона нічим не забруднила своє сумління (В. Собко); Проценко виїхав з губернії з думкою ніколи не вертатися в се прокляте місто, що так йому далося взнаки, що опорочило його добре ймення (Панас Мирний); [Пугач:] Не можу я далі з тим типом в одній хаті жити! Щодня.. паплюжить усе, що мені дороге! (О. Гончар); Султанич блазнював.., поки Амурат замкнув його у в’язницю, щоб не плюгавив султанського роду (Р. Іваничук); - Іди, іроде, щоб ти вже у безвість пішов! На все село обезславив наш рід... (М. Стельмах); Гризе неспокій серце Микиті: "Де вона взялася на мою голову! Ославить наш рід..." (С. Васильченко); [Сидір Свиридович:] Коли ви, Свириде Йвановичу, так погано зробили, так обезчестили нашу сестру й небогу, то я не хочу мати такого зятя (І. Нечуй-Левицький); - Ви заплямували честь офіцерського мундира (С. Скляренко); І вмираючи.., батько заповів йому: - На велику ріку випливай, сину. Рід наш чес-ний, роботящий не оскверни (М. Стельмах); - Ви насмілилися сказать, що як я притулив руку Корзової до своїх губів, то тим і себе споганив, і її (А. Кримський); - Сергійку, - благає [мати] його, - не паскудь ти нашої хати, не сором і моєїстарості, і себе між людьми (П. Козланюк); [Герасим:] А ти кобзарського звичаю не каляй! (Панас Мирний); - Ти чого мою доньку габзуєш? - скипів Окунь (М. Стельмах). - Пор. 1. обмовля́ти.
ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИрозм., ОБКАЛЯ́ТИрозм., ПОКАЛЯ́ТИрозм., СКАЛЯ́ТИрозм., ЗАМА́ЗАТИрозм., ВИ́МАЗАТИрозм., ПОМА́ЗАТИрозм., УБРА́ТИ[ВБРА́ТИ]розм., ЗАДРИ́ПАТИрозм., ЗАГИ́ДИТИпідсил. розм., УМА́ЗАТИ[ВМА́ЗАТИ]перев. чим, розм. рідше;ЗАМАЗУ́РИТИрозм., ЗАМУ́РЗАТИрозм. (звичайно обличчя); ВИ́ВАЛЯТИрозм., ПОВАЛЯ́ТИрозм., ЗАВОЗИ́ТИрозм., ВИ́ВОЗИТИрозм., ЗАШМАРУВА́ТИрозм., ОБШМАРУВА́ТИ[ОШМАРУВА́ТИ]розм., ВИ́ШМАРУВАТИрозм., ЗАТЯГА́ТИрозм., ЗАТАСКА́ТИрозм., ЗАВАЛЯ́ТИдіал., ЗАМИ́ЗКАТИдіал., ЗАШУРУВА́ТИдіал., ВИ́ШУРУВАТИдіал. (перев. одяг - забруднити кругом, з усіх боків внаслідок неохайного користування, довгого носіння і т. п.); ЗАМА́ЦАТИрозм., ЗАХВАТА́ТИрозм., ЗАТАЛА́ПАТИдіал. (забруднити, часто беручи, хапаючи руками); ЗАПЛЯМУВА́ТИ, ЗАПЛЯМИ́ТИрозм., СПЛЯМИ́ТИрідше, СПЛЯМУВА́ТИрідше, ОБПЛЯМИ́ТИрідко (забруднити, залишивши плями); ЗАМАСТИ́ТИрозм., ОБМАСТИ́ТИрозм., УМАСТИ́ТИ[ВМАСТИ́ТИ]розм., ОБКВА́ЦЯТИ[ОБКВА́ЦАТИ]розм. (звичайно якою-небудь в’язкою, липкою масою, речовиною); ЗАБОЛОТИ́ТИ (гряззю, багном); ЗАЯЛО́ЗИТИ, ЗАСА́ЛИТИ, ЗАСМАЛЬЦЮВА́ТИ, ВИ́ЯЛОЗИТИрозм., ЗАМУСО́ЛИТИрозм., ОБСМАЛЬЦЮВА́ТИрозм. (чим-небудь жирним по всій поверхні). - Недок.: брудни́ти, забру́днювати, каля́ти, ма́зати, зама́зувати, вима́зувати, убира́ти[вбира́ти], заги́джувати, ума́зувати[вма́зувати], замазу́рювати, заму́рзувати, му́рзати, валя́ти, обшмаро́вувати[ошмаро́вувати], зата́скувати, ми́зкати, зама́цувати, плями́ти, плямува́ти, заплямо́вувати, масти́ти, зама́щувати, обма́щувати, ума́щувати[вма́щувати], заболо́чувати, заяло́жувати, яло́зитирозм.заса́лювати, засмальцьо́вувати, замусо́лювати, обсмальцьо́вувати. Мокре пале листя шелестить так смутно... та й сукню може забруднити, покаляти (Леся Українка); Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (М. Трублаїні); - Який чорт наддав вам закидати ванну, закаляти її своїми брудними колодками? (Я. Качура); - Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький); Нові з фабричної тканини штани на колінах він вимазав у фарбу (С. Чорнобривець); Не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, - мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); Убрав ноги в куряву (Словник Б. Грінченка); Старий дід замурзав морду [юшкою] трохи не по самі вуха (І. Нечуй-Левицький); [Надія:] Це дорогий у мене килим: такого другого де його тепер і знайти, а ви його мені завозите, помнете (С. Васильченко); Ввійшов [Невеличкий] досередини, обмацав доокола стіни, але не намацав нічого, лиш заваляв собі чимсь пальці (І. Франко); Носили пісок.., зашурували одежу, запорошили собі очі (Леся Українка); Обзирали [дами] свої сукні, щоб не сплямити дотиком об цеглу, каміння (І. Франко); Скакала [Мишка] йому на ногу і умастила землею штани (М. Коцюбинський); Заболотити чоботи; - Оце тисяча обстрьопаними, старими бумажками ... Та й заялозили ж їх діди та баби! (І. Нечуй-Левицький); Глянь, як засалив рукава (Словник Б. Грінченка); - Ти де, дівчисько, так свою пику засмальцювала? - пожартував Гнат (М. Стельмах).