заперечливий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | запере́чливий | запере́члива | запере́чливе | запере́чливі |
родовий | запере́чливого | запере́чливої | запере́чливого | запере́чливих |
давальний | запере́чливому | запере́чливій | запере́чливому | запере́чливим |
знахідний | запере́чливий | запере́чливу | запере́чливе | запере́чливі |
орудний | запере́чливим | запере́чливою | запере́чливим | запере́чливими |
місцевий | на/у запере́чливому, запере́чливім | на/у запере́чливій | на/у запере́чливому, запере́чливім | на/у запере́чливих |
Словник синонімів
Словник антонімів
СТВЕРДЖУВАТИ | ЗАПЕРЕЧУВАТИ |
Упевнено висловлювати щонн., переконувати, запевняти в чомусь, такати, підтакувати, (кивати ствердно головою) схвалювати. | Не погоджуватися з ким-, чимнн., нікати, анікати, спростовувати, відкидати (щось, якесь твердження), відгетькувати. |
Стверджувати ~ заперечувати вину когонн., значення чогонн., музику чиюнн., мистецтво чиєнн., напрямок чогонн., необхідність чогонн., право когонн., приналежність до кого-, чогонн., теорію чогонн., факт, філософію. Виявляти бажання, бажати, мати мету, мати бажання, прагнути, рішити, хотіти стверджувати ~ заперечувати щонн. Безапеляційно, ввічливо, голосно, гостро, грубо, несподівано, обережно, офіційно, палко, пристрасно, раптово, різко, рішуче, часто стверджувати ~ заперечувати. | |
Господар посміхався, не стверджуючи і не заперечуючи (Ю. Яновський). Преображенський знав про себе думку Синявіна... І заперечував перебільшення старого...- Спишіть, ну, скажемо... на транспортні витрати.- Звичайно, Олександре Даниловичу,- охоче згоджувався (І. Ле). | |
Ствердження ~заперечення, стверджувальний ~заперечливий, ствердний ~заперечний, стверджуваність ~заперечення Схвалювати ~заперечувати; такати //підтакувати ~нікати //анікати Пор. ще: ДОВОДИТИ ~ СПРОСТОВУВАТИ |