-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив запе́внити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   запе́внімо, запе́внім
2 особа запе́вни запе́вніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа запе́вню запе́внимо, запе́вним
2 особа запе́вниш запе́вните
3 особа запе́внить запе́внять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. запе́внив запе́внили
жін.р. запе́внила
сер.р. запе́внило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
запе́внений
Безособова форма
запе́внено
Дієприслівник
запе́внивши

Словник синонімів

ГАРАНТУВА́ТИ (зобов’язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ[ЗАПЕ́ВНЮВАТИ], РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. - Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. [Батура:] Я відредагую ваші записки і гарантую, - вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук); Конституція..[теоретично]запевняє кожному австрійському народові право національного розвитку (Леся Українка); Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю.. Ніхто з партизанських артилеристів не ручався, що йому вдасться це (О. Гончар); - Хочеш, дочко, я поступлюся з своїм хазяйством, тілько так, щоб ти поручилась мені, що все зостанеться ціле (Панас Мирний); Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Ю. Смолич).
ЗАПЕВНЯ́ТИ (переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось), ЗАПЕ́ВНЮВАТИрідше,УПЕВНЯ́ТИ[ВПЕВНЯ́ТИ], УПЕ́ВНЮВАТИ[ВПЕ́ВНЮВАТИ]рідше,ЗАВІРЯ́ТИрозм. - Док.: запе́внити, упе́внити[впе́внити], заві́рити. - Шановний доктор запевняє мене, що я не тільки житиму, а й житиму значно краще... (Ю. Смолич); Він почав упевняти, що зовсім лиха їй не хотів (Б. Грінченко); Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (І. Франко); Василь Рудий вернувся і завіряв усіх, що не в Томську треба було подаватись.., а на Херсонщину (Грицько Григоренко). - Пор. 1. перекона́ти.