запаралелювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | запарале́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | запарале́люймо | |
2 особа | запарале́люй | запарале́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | запарале́люватиму | запарале́люватимемо, запарале́люватимем |
2 особа | запарале́люватимеш | запарале́люватимете |
3 особа | запарале́люватиме | запарале́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | запарале́люю | запарале́люємо, запарале́люєм |
2 особа | запарале́люєш | запарале́люєте |
3 особа | запарале́лює | запарале́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
запарале́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | запарале́лював | запарале́лювали |
жін. р. | запарале́лювала | |
сер. р. | запарале́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
запарале́люваний | ||
Безособова форма | ||
запарале́лювано | ||
Дієприслівник | ||
запарале́лювавши |