-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив запа́люватися, запа́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   запа́люймося, запа́люймось
2 особа запа́люйся, запа́люйсь запа́люйтеся, запа́люйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа запа́люватимуся, запа́люватимусь запа́люватимемося, запа́люватимемось, запа́люватимемся
2 особа запа́люватимешся запа́люватиметеся, запа́люватиметесь
3 особа запа́люватиметься запа́люватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа запа́лююся, запа́лююсь запа́люємося, запа́люємось, запа́люємся
2 особа запа́люєшся запа́люєтеся, запа́люєтесь
3 особа запа́люється запа́люються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
запа́люючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. запа́лювався, запа́лювавсь запа́лювалися, запа́лювались
жін. р. запа́лювалася, запа́лювалась
сер. р. запа́лювалося, запа́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
запа́лювавшись

Словник синонімів

ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИрозм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯрозм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). - Недок.: загоря́тися[загора́тися], займа́тися, запа́люватися, спала́хувати, спала́хкувати розм.спаха́ти, спа́хувати, бли́скати. Загорілася коло дороги скирта соломи (Ю. Яновський); Полум’я спахнуло, і швидко зайнялася брама, зайнялася й дерев’яна башта над брамою (І. Нечуй-Левицький); Швидко запалився огонь з сухої лучини, наче горючий стіг сіна (Юліан Опільський); Суха трава спалахнула (Г. Хоткевич); Барикада .. затріщала й одразу запалала (Г. Епік); Могуче світло, що наповнювало хату Зелепуги, нараз.. вискочило на стріху.., обхопило цілу хату, котра відразу запалахкотіла (І. Франко); - А далі, бачу, блимнула свічечка, блимнула друга і третя - і затеплились вони рівним вогнем (М. Стельмах).
ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ[ЗАГОРА́ТИ], СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИпідсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯпідсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯпідсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯпідсил. розм., СМАГЛІ́ТИрідко; ПРИСМАГА́ТИ, ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ (трохи). - Док.: засма́гнути, загорі́ти, посма́гнути, обгорі́ти, засма́житися, засмали́тися, запали́тися, засмаглі́ти, присма́гнути, припали́тися. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (З. Тулуб); Великий став аж кипів від купальників.. Одні, накупавшись, одягалися, другі - роздягалися, інші лежали на березі, загоряли на сонці (В. Минко); Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (І. Сенченко); Від ранку до пізнього вечора сидів [хлопець] над морем, вже встиг добре засмажитись на сонці (Ю. Збанацький); Я вже засмалився, бо цілий день на сонці (М. Коцюбинський); Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї (Григорій Тютюнник); Він засмаглів од вітру (А. Малишко).
ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯпідсил.,РОЗПАЛЯ́ТИСЯпідсил.,ЗАПА́ЛЮВАТИСЯпідсил.,РОЗГАРЯЧА́ТИСЯпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯпідсил.,РОЗІГРІВА́ТИСЯпідсил.рідше,НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИСЯпідсил.,П’ЯНІ́ТИпідсил.,ХМЕЛІ́ТИпідсил.; ГАРЯЧИ́ТИСЯ, ГАРЯЧКУВА́ТИ, КИП’ЯТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, ПАЛА́ТИпідсил.,ПАЛЕНІ́ТИпідсил.,ПАЛИ́ТИСЯпідсил. рідше (перебувати в стані збудження). - Док.: збуди́тися, схвилюва́тися, розхвилюва́тися, розпали́тися, запали́тися, розгарячи́тися, розігрі́тися, наелектризува́тися, оп’яні́ти, сп’яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, розпалені́ти. Вони стали радитися, збуджуючись і запалюючись одне від одного (О. Гончар); Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття (А. Шиян); Пустили наголоси: вибрали Чіпку. Далі, розгарячившись, вибрали Саєнка в губернські гласні (Панас Мирний); П’яніли дівчата, на нього глянувши, хоч він і не дивився на них (О. Ільченко); Енергійна русява Ніна Іванова гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); - Ваш Вовченко вважає, що кожна заплавна річка - болото. Він убиває наші річки, - паленів Бачура (М. Чабанівський). - Пор. нервува́тися, 1. хвилюва́тися.
НАДИХА́ТИСЯ[НАДИ́ХУВАТИСЯ]чим і без додатка (відчувати приплив душевного піднесення під впливом чого-небудь, перейматися натхненням), ОКРИЛЯ́ТИСЯ[ОКРИ́ЛЮВАТИСЯ]без додатка, підсил.,ОДУХОТВОРЯ́ТИСЯкнижн. рідше,ОДУШЕВЛЯ́ТИСЯзаст.;ЗАПА́ЛЮВАТИСЯдо чого, чим і без додатка, підсил.,ЗАГОРЯ́ТИСЯ[ЗАГОРА́ТИСЯ]підсил. (починати відчувати запал, натхнення від якогось почуття, прагнення і т. ін. або до якої-небудь справи); ЖИВИ́ТИСЯ (знаходити в чому-небудь підтримку своїх бажань, почуттів). - Док.: натхну́тися[надихну́тися], окрили́тися, одухотвори́тися, одушеви́тися рідкозапали́тися, загорі́тися. Творчість не підкоряється ні обліку, ні регулюванню. Не можна надихатися за замовленням (П. Загребельний); - Дивно-хорошо! Я просто окриляюсь, дивлячись на сю натуру [природу] (Олена Пчілка); Не може [Славко] одушевлятися загальною справою (Л. Мартович); У нашім повіті.. люди запалюються до кожної спільної роботи (В. Стефаник); Дівчинка вже загорілась, захоплена Тарасовим запалом, - швидше побачити й змалювати чудове дерево (О. Ільченко); За сто літ існування новіша література наша.. живилась переважно селом, сільським побутом, етнографією (М. Коцюбинський). - Пор. 1. ожива́ти.

Словник антонімів

ЗАГОРЯТИСЯ ГАСНУТИ
1. Починати горіти, світити, запалюватися, спалахувати. Переставати горіти, світити, затухати, тухнути.
Загорятися від вогню, від іскри, від сірника ~  гаснути від вітру, від дощу, від вологи. Загорятисягаснути в будинку, у вікні, в лісі, в пічці, в полі, на горищі, на столі. Загорілисязагаснули ватра, вогонь, зоря, лампа, ліхтар, полум’я, світло де-н., свічка, факел; легко, несподівано, раптово, швидко.
2. У перен. знач.: (про події, почуття) починатися, збуджуватися. Втрачати силу вияву, зменшуватися.
Загорятися бажанням, коханням, любов’ю, почуттями, пристрастю ~  згасає бажання, кохання, любов, почуття, пристрасть; свічка, факел; легко, несподівано, раптово, швидко.
Але невдовзі у віконці знову блиснуло світло, поколивалось якусь хвилину і погасло (М. Стельмах). Бій на плацдармі то затухав, то спалахував з вулканічною пристрастю, але був десь далеко (Ю. Яновський).
Запалюватися ~ гаснути, спалахувати ~ затухати, займатися ~ затухати