заокулірований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заокуліро́ваний заокуліро́вана заокуліро́ване заокуліро́вані
родовий заокуліро́ваного заокуліро́ваної заокуліро́ваного заокуліро́ваних
давальний заокуліро́ваному заокуліро́ваній заокуліро́ваному заокуліро́ваним
знахідний заокуліро́ваний, заокуліро́ваного заокуліро́вану заокуліро́ване заокуліро́вані, заокуліро́ваних
орудний заокуліро́ваним заокуліро́ваною заокуліро́ваним заокуліро́ваними
місцевий на/у заокуліро́ваному, заокуліро́ванім на/у заокуліро́ваній на/у заокуліро́ваному, заокуліро́ванім на/у заокуліро́ваних