заняття 2 значень

-1-
іменник середнього роду
(справа, праця, навчання)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний заня́ття заня́ття
родовий заня́ття заня́ть
давальний заня́ттю заня́ттям
знахідний заня́ття заня́ття
орудний заня́ттям заня́ттями
місцевий на/у заня́тті, заня́ттю на/у заня́ттях
кличний заня́ття* заня́ття*

Словник синонімів

ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛОрозм.Застала [Ляля] його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 1. пра́ця, I. 1. спра́ва.
ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНАрозм., ДІ́ЛОрозм., ДІ́ЛЬЦЕрозм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОКрозм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РАперев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота - аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби - Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п’ять стипендій (С. Олійник); Ходив [дід] по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). - Пор. 1. дія́льність, заня́ття.
I. СПРА́ВА (якесь коло обов’язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛОрозм., ІНТЕРЕ́Срозм. заст.; СПРАВУ́НОКрозм., ОРУ́ДКАдіал. (перев. дрібна, незначна справа). Обоє - і Тимко, і Орися - були зайняті господарськими справами (Григорій Тютюнник); - Будете вчити молодь військової справи! (О. Довженко); - Те, що ви солдата жалієте, це добре.. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, - це вже погано (О. Гончар); На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира (Панас Мирний); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро убрався [Івоніка].. із своїми справунками (О. Кобилянська). - Пор. I. заня́ття.
-2-
іменник середнього роду
(урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний заня́ття заня́ття
родовий заня́ття заня́ть
давальний заня́ттю заня́ттям
знахідний заня́ття заня́ття
орудний заня́ттям заня́ттями
місцевий на/у заня́тті, заня́ттю на/у заня́ттях
кличний заня́ття* заня́ття*

Словник синонімів

ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛОрозм.Застала [Ляля] його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 1. пра́ця, I. 1. спра́ва.
ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНАрозм., ДІ́ЛОрозм., ДІ́ЛЬЦЕрозм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОКрозм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РАперев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота - аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби - Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п’ять стипендій (С. Олійник); Ходив [дід] по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). - Пор. 1. дія́льність, заня́ття.
I. СПРА́ВА (якесь коло обов’язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛОрозм., ІНТЕРЕ́Срозм. заст.; СПРАВУ́НОКрозм., ОРУ́ДКАдіал. (перев. дрібна, незначна справа). Обоє - і Тимко, і Орися - були зайняті господарськими справами (Григорій Тютюнник); - Будете вчити молодь військової справи! (О. Довженко); - Те, що ви солдата жалієте, це добре.. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, - це вже погано (О. Гончар); На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира (Панас Мирний); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро убрався [Івоніка].. із своїми справунками (О. Кобилянська). - Пор. I. заня́ття.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний заняття́ заняття́
родовий заняття́ заня́ть
давальний заняттю́ заняття́м
знахідний заняття́ заняття́
орудний заняття́м заняття́ми
місцевий на/у занятті́ на/у заняття́х
кличний заняття́* заняття́