занявчати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | занявча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | занявчі́мо, занявчі́м | |
2 особа | занявчи́ | занявчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | занявчу́ | занявчимо́, занявчи́м |
2 особа | занявчи́ш | занявчите́ |
3 особа | занявчи́ть | занявча́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | занявча́в | занявча́ли |
жін.р. | занявча́ла | |
сер.р. | занявча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
занявча́вши |