-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив зани́шкнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зани́шкнімо, зани́шкнім
2 особа зани́шкни зани́шкніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зани́шкну зани́шкнемо, зани́шкнем
2 особа зани́шкнеш зани́шкнете
3 особа зани́шкне зани́шкнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зани́шкнув зани́шкнули
жін.р. зани́шкнула
сер.р. зани́шкнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зани́шкнувши

Словник синонімів

ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ[ВМОВКА́ТИ], МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ[ВТИХА́ТИ], СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИпідсил.;СПИНЯ́ТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ (раптово, на деякий час). - Док.: замо́вкнути, замовча́тирозм.змо́вкнути, умо́вкнути[вмо́вкнути], зати́хнути, ути́хнути[вти́хнути], сти́хнути, прити́хнути, примо́вкнути, сти́шитися, прини́шкнути, зани́шкнутирозм.зни́шкнутирозм.занімі́ти, онімі́ти, спини́тися, припини́тися, перерва́тися. Чому він замовкає, коли поряд стоїть Надія, чому очі потьмарюються задумою і тугою..? (М. Чабанівський); Капітан змовкає, поглинутий своїми думками (О. Гончар); Дервіші сходились. Кидали слово-два, тихо, пошепки, й мовкли (М. Коцюбинський); Почнеться яка бесіда, а Марина вмішається, то всі нараз затихають (Н. Кобринська); Мундзьо щось балакав до Шарлоти, вона йому відповідала, а потім утихли обоє (Лесь Мартович); - Не балакай один із другим, але роби! - гримав Петрусь, удаючи наставника. Хлопці втихали й забиралися щиро до роботи (Лесь Мартович); До Мар’яна підходять невідомі люди, вони говорять, далі кричать, потім, зриваючи шапки з голів, стихають (М. Стельмах); Соловейки притихли на хвилину, теж умовкли (Леся Українка); Аудиторія враз притихла, люди нишкли - люди хотіли почути, що далі скаже промовець (Ю. Смолич); Мати дивиться на неї, Од злості німіє (Т. Шевченко); Соломія спинилась на цих словах пісні і не мала сили співати далі (І. Нечуй-Левицький); Крізь одчинені вікна долітала музика ресторану, перериваючись і глухнучи, коли там раптом зачиняли двері (Ю. Яновський). - Пор. 1. затну́тися.