замудрувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | замудрува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | замудру́ймо | |
2 особа | замудру́й | замудру́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | замудру́ю | замудру́ємо, замудру́єм |
2 особа | замудру́єш | замудру́єте |
3 особа | замудру́є | замудру́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | замудрува́в | замудрува́ли |
жін.р. | замудрува́ла | |
сер.р. | замудрува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
замудрува́вши |