-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив замиря́тися, замиря́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   замиря́ймося, замиря́ймось
2 особа замиря́йся, замиря́йсь замиря́йтеся, замиря́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа замиря́тимуся, замиря́тимусь замиря́тимемося, замиря́тимемось, замиря́тимемся
2 особа замиря́тимешся замиря́тиметеся, замиря́тиметесь
3 особа замиря́тиметься замиря́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа замиря́юся, замиря́юсь замиря́ємося, замиря́ємось, замиря́ємся
2 особа замиря́єшся замиря́єтеся, замиря́єтесь
3 особа замиря́ється замиря́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
замиря́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. замиря́вся, замиря́всь замиря́лися, замиря́лись
жін. р. замиря́лася, замиря́лась
сер. р. замиря́лося, замиря́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
замиря́вшись

Словник синонімів

МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯрозм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯрозм.,ПОГОДЖА́ТИСЯрозм.,ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ЗГОДЖА́ТИСЯрозм. (приходити до згоди). - Док.: помири́тися, примири́тися, замири́тися, змири́тися, перепроси́тися, пого́дитися, зго́дитися. З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (А. Кримський); Катерина,яка на кожному кроці шукала нагоди примиритись з сестрою, запобігливо поступилась Нелі своїм місцем (Ірина Вільде); -. За останнє півсторіччя перси разів з двадцять замирялися, а потім знов розпочинали війну (З. Тулуб); [Сербин:] Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились (С. Васильченко); - Прийшов я, мамо... перепроситися... Простіть мені, не гнівайтесь уже на мене... (Панас Мирний); Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Словник Б. Грінченка); Так пробуде [в опришка гуцул] якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (І. Франко); Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко буває, щоб мирились (Ганна Барвінок).