замечувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | заме́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заме́чуймо | |
2 особа | заме́чуй | заме́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заме́чуватиму | заме́чуватимемо, заме́чуватимем |
2 особа | заме́чуватимеш | заме́чуватимете |
3 особа | заме́чуватиме | заме́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заме́чую | заме́чуємо, заме́чуєм |
2 особа | заме́чуєш | заме́чуєте |
3 особа | заме́чує | заме́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
заме́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | заме́чував | заме́чували |
жін. р. | заме́чувала | |
сер. р. | заме́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заме́чувавши |