закружляти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | закружля́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закружля́ймо | |
2 особа | закружля́й | закружля́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закружля́ю | закружля́ємо, закружля́єм |
2 особа | закружля́єш | закружля́єте |
3 особа | закружля́є | закружля́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закружля́в | закружля́ли |
жін.р. | закружля́ла | |
сер.р. | закружля́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закружля́вши |